- 9 -
Найдено совпадений - 2728 за 0.00 сек.
 2716. Курсовий проект - Розробка стенда для діагностики гальмівної системи легкового автомобіля | Компас
Вступ
1 Аналіз конструкції гальмівної системи легкового автомобіля ВАЗ 2110
1.1 Гальмівна система легкового автомобіля її призначення та застосовувані варіанти конструкції
1.2 Можливі несправності гальмівної системи автомобіля ВАЗ 2110 та способи їх усунення
2 Діагностика гальмівної системи автомобіля ВАЗ 2110
2.1 Діагностика гальмівної системи дорожніми випробуваннями
2.2 Діагностика гальмівної системи методом дорожніх випробувань з використанням вимірювача ефективності гальмівної системи «Эфект»
2.3 Діагностика гальмівної системи за допомогою автоматизованого роликового стенду
2.4 Оцінка гальмівної системи автомобіля
3 Конструкторський розділ
3.1 Опис конструкції та принцип роботи стенда для діагностики гальмівної системи автомобіля
3.2 Розрахунок елементів конструкції стенда
3.2.1 Визначення основних параметрів гальмівного стенду
3.2.2 Розрахунок ланцюгової передачі
Висновки
Перелік джерел посилання
1. Загальний вид гальмівного стенду - 2 листа
2. Приводний механізм стенду з під9;ємним роликом - 3 листа
3. Структуро-слідча схема
4. Деталювання (вал, зірочка, кришка, ролик під9;ємного пристрою)
- це підлогове діагностичне обладнання. Загальний вигляд стенду показаний на аркушах 2 і 3. Він складається з рами, опорного пристрою, що включає в себе два блоки роликів, з9;єднаних ланцюговою передачею, мотор-редуктора і підйомного механізму, стаціонарного і пульта дистанційного керування і панелі індикації. Опорний пристрій кріпиться до підлоги приміщення за допомогою фундаментних болтів з опорною плитою.
Рама складається зі зварених сталевих пластин. Він кріпиться болтами до опорних пристроїв.
Кожен з двох роликових блоків включає мотор-редуктор, приводний і опорний ролики, з9;єднані ланцюговою передачею, датчик системи вимірювання сили, підйомний пристрій, датчик швидкості, датчик вимірювання сили, датчик гальмівного моменту і датчик готовності.
Ролики спираються на опорний пристрій.
Мотор-редуктор встановлений консольно на опорі валу приводу роликів.
Роликовий привід складається з мотор-редуктора МРГУ-100 – 12,5-1 МН 4228-66 з мотором 4А 100 С2, крутний момент якого передається через ланцюгову передачу на два приводних вала, що обертають ролики гальмівного стенду. Ланцюгова передача закрита кожухом від зовнішніх впливів. Вгорі кожен блок роликів закривається кришкою і драбинкою.
Для забезпечення виїзду з автомобіля роликові блоки оснащуються вантажопідйомними пристроями.
Підйомний пристрій виконано у вигляді важільного механізму, що приводиться в рух ексцентриком. Ексцентрик приводиться в рух електродвигуном 4 АА 63 А2 через черв9;ячний глобоїдний редуктор RG-40-63-3 MN 4228-66.
Блок електрообладнання складається з пульта управління, блоку управління двигуном, датчиків і проводів.
Панель приладів складається з силової шафи, розділового блоку і пульта дистанційного керування. У силовій шафі є шасі і касета, які кріпляться до рами шафи за допомогою шурупів. Шасі оснащене реле, трансформаторами, запобіжниками, магнітним пускачем, блоком затискачів для підключення стійки панелі приладів до електромережі, роз9;ємом для підключення опорного пристрою.
Касета містить друковані плати та ПА-перетворювачі – 1, 12.
На правій бічній стійці є гачки для підвішування пульта і намотування його кабелю, болт заземлення.
Передня і задня частини силової шафи закриваються кришками.
Зверху на кришки встановлюється знімний гумовий килимок.
В основі силової шафи є отвори для кріплення стійки приладів на фундаментні болти.
Блок пристрою складається з рамки, передньої панелі, задньої панелі і верхньої кришки.
На рамі встановлений роз9;єм для виведення на зовнішні пристрої. Роз9;єм може бути підключений до реєстратора/самописців або осцилографів апаратури з довжиною кабелю передачі не більше 2 м і вихідним опором не менше 100 кОм.
Доступ до приладів здійснюється через знімну задню панель.
Пульт дистанційного керування складається з корпусу та двох кришок. Органи управління розташовані на передній кришці. На задній кришці закріплена планка для підвішування пульта.
Прилад для вимірювання сили педаметр.
Він використовується для установки зусилля на педаль гальма при перевірці ефективності гальмівної системи автомобіля
Прилад для вимірювання сили складається з корпусу, кришки, мембрани, стрижня і манометра, який служить індикатором сили. Внутрішні порожнини корпусу і манометр з9;єднані між собою трубкою і заповнені гальмівною рідиною. Корпус фіксується на педалі гальма за допомогою пружинного захвату, а манометр підвішується до керма. При натисканні на педаль гальма через прилад для вимірювання сили в порожнині тіла створюється тиск пропорційно прикладеному зусиллю, яке контролюється манометром.
В даному курсовому проекті на тему: «Розробка стенда для діагностики гальмівної системи легкового автомобіля» була обґрунтована тема цього проекту, поставлена мета і завдання. В ході роботи були вирішені наступні завдання:
- проведено огляд призначення та конструкції гальмівних систем легкових автомобілів;
- визначаються вимоги до гальмівної системи легкового автомобіля, види діагностики, технічного обслуговування та ремонту;
- розглянуті особливості конструкції, можливі несправності та способи їх вирішення на прикладі легкового автомобіля ВАЗ 2110;
- проведено розробку діагностичного стенду;
- проведено розрахунки основних елементів стенду;
Проект діагностичного стенду має широкий спектр можливостей для діагностики автомобільної гальмівної системи, що дозволяє широко використовувати його в автомобільній галузі.
Дата добавления: 21.03.2024
|
|
 2717. Дипломний проект - Багатофункціональний адміністративно-торговий і складський комплекс в Черкаській областi | AutoCad
Вступ
Розділ 1. Архітектурно планувальні рішення
1.1 Дані про район і ділянку будівництва
1.2 Інженерно-геологічні,геодезичні вишукування і радіаційне обстеження ділянки
1.3 Техніко-економічні показники ділянки
1.4 Архітектурно-планувальні рішення
1.4.1 Архітектурно-планувальні та архітектурні рішення
1.5 Конструктивні рішення
1.5.1 Конструктивна схема
1.5.2 Огороджуючі конструкції
Розділ 2. Конструктивні рішення
2.1 Розрахунок каркасу будинку
2.1.1 Визначення навантажень на раму
2.1.2 Снігове навантаження
2.1.3 Вітрове навантаження
2.1.4 Статичний розрахунок рами та визначення розрахункових зусиль
2.1.5 Результати статичного розрахунку
2.2 Розрахунок збірної колони К-1
2.2.1 Вихідні дані
2.2.2 Навантаження на колонк К-1
2.2.3 Визначення площі поперечного перерізу арматури колони К-1
2.2.4 Розрахунок оголовка К-1 На зминання
2.2.5 Розрахунок консолі колони К-1
Розділ 3. Основи та фундаменти
3.1 Оцінка грунтових умов будівельного майданчика
3.2 Збір навантажень на фундамент
3.3 Розрахунок фундаменту колони
3.4 Розрахунок фундаментів за деформаціями
Розділ 4. Технологія та організація будівельного виробництва
4.1 Розробка календарного плану виконання робіт
4.1.1 Аналіз проектних матеріалів
4.1.2 Визначення номенклатури та підрахунок обсягів робіт
4.1.3 Вибір способів виконання робіт та засобів механізації
4.1.4 Визначення нормативної машино- та трудомісткості, потреби в матеріальних рескрсах
4.1.5 Визначення тривалості робіт
4.2 Технологічнка карта на збірний каркас
4.2.1 Область застосування карти
4.2.2 Технологія та організація виконання робіт
4.2.3 Календарний план виконання робіт
4.2.4 Вимоги до якості та приймання робіт
Розділ 5. Наукова достідна частина
5.1 Властивості та виготовлення композитної арматури
5.1.1 Композитна арматура. Класифікація і види
5.1.2 Історія винайдення композитної арматури
5.1.3 Технологічний процес виготовлення композитної арматури
5.1.4 Технічні характеристики композитної арматури
5.1.5 переваги та недоліки композитної роботи арматури
5.1.6 особливості проектування
5.2 Напружено- деформаційний стан бетонної балки підсиленої композитною арматурою
5.2.1 Аналіз переміщення і деформації по осі Y
5.2.2 Аналіз напруженого стану
5.2.3 Аналіз утворення тріщин
5.2.4 Висновки
Розділ 1. АР: Фасад, плани та перерізи будівлі.
Розділ 2.1. ЗБК/МДК: Креслення основних несучих конструкцій. Специфікації матеріалів.
Розділ 2.2. ОіФ: Посадка фундаментів на інженерно-геологічний розріз. Принципова конструкція фундаменту. Специфікації витрат матеріалів.
Розділ 3. ТБВ/ОУБ: Технологічна карта, будівельний генеральний план, календарний графік виконання робіт, заходи з охорони праці і навколишнього середовища.
Розділ 4. Науково-дослідна робота студента представлена кресленнями, графіками, схемами, діаграмами, коментарями, що деталізовано відображають суть нової розробки / нових підходів до розрахунку / особливостей технології та організації будівництва, застосування нових енергоефективних рішень та інше.
-торгівельний та складський комплекс неправильної форми в плані.
Будівля запроектована одно-двох поверховим, з розмірами в плані в осях "1-29-"А-І" (193.8x56.0)м, в осях "30-35"-"К-Т" (40.0х56.0) ) м. Другий поверх запроектований в осях "1-29"-"А-Г" (193.8x24,0) м, в осях "30-35"-"К-Т" (40.0х56.0) м, площею 4486,0 м2. Загальна площа будівлі 16534,2 м2
Будівля є новим будівництвом.
Багатофункціональний адміністративно-торгівельний і складський комплекс включає 3 корпуси.
Корпус I в осях “21-29”-“А-І” з розмірами (56,45х56,0)м та в осях “30-35”-“К-Т” з розмірами (40,0х56,0)м;
Корпус II в осях "1-14"-"А-І" з розмірами (96.45х56,0) м;
Корпус III в осях "15-20"-"А-І" з розмірами (40,0х56,0) м;
Позначка чистої підлоги 1-го поверху 0.000, відповідає абсолютній позначці 165,85
Відмітка чистої підлоги 2-го поверху 5.500.
У цьому дипломному проекті розглядається корпус №1.
Корпус I багатофункціонального адміністративно-торгівельного та складського комплексу – неправильної форми в плані.
Корпус I запроектований одно-двох поверховим; з розмірами в плані в осях "1-29"-"А-І" (56,45x56.0)м, в осях "30-35"-"К-Т" (40.0х56.0)м. Другий поверх запроектований в осях "1-29"-"А-Г" (193.8x24,0) м, в осях "30-35"-"К-Т" (40.0х56.0) м, площею 4486,0 м2. Загальна площа будівлі 16534,2 м2
Будівля є новим будівництвом.
Позначка парапету першого поверху +6.550; +7.740. Металева огорожа висотою 300мм.
Позначка парапету другого поверху +11300.
Позначка чистої підлоги 1-го поверху 0.000, відповідає абсолютній позначці 165,85
Відмітка чистої підлоги 2-го поверху 5.500.
Основні входи до будівлі запроектовані з боку автошляху М12 та М05
Вертикальне переміщення за допомогою внутрішніх евакуаційних сходів
Сходи №6, в осях "Б"-"В" - "21"-"23" для підйому з першого на другий поверх.
Сходи №7, по осі "І в осях "27"-"28" для підйому з першого на другий поверх Сходи №8, в осях "М"-"Н" - "30"-"31" для підйому з першого на другий поверх другий поверх та виходу на покрівлю.
Виходи на покрівлю передбачені по металевих сходах по осі "І" в осях "22"-"23/1" та металевих драбин. Вихід із будівлі на покрівлю передбачений з 2-го поверху в осях "27"-"28" по осі "Г"
Перший поверх розташовується на відм. 0.000 м і включає вхідні зони, з торгово-виставковими залами, цехи спеціалізованого технічного обслуговування, механічного ремонту та передпродажної підготовки із зоною приймання та видачі автомобілів, мийні пости, склади запчастин, а також підсобні та технічні приміщення.
Висота 1-го поверху в чистоті:
-від підлоги до підвісної стелі становить 4,4м -у двоповерховій частині будівлі
- від підлоги до низу ферм 4,88 м – в одноповерховій частині будівлі.
Другий поверх розташовується на відм. 5.500 і включає офісні приміщення;
адміністративно-побутові приміщення (що включають блок адміністративно-побутових приміщень охорони на весь комплекс, фельдшерський пункт з підсобними приміщеннями, гардероби співробітників з побутовими приміщеннями); технічні та допоміжні приміщення (венткамера, компресорна, котельня); підприємства громадського харчування (їдальня, кімната прийому їжі для співробітників та кафе для відвідувачів з підсобними та побутовими приміщеннями);
Висота другого поверху в чистоті (від підлоги до підвісної стелі) 3,6м.
-деформаційними швами.
Конструктивна схема - рамно-зв9;язкова.
Жорсткість та стійкість будівлі забезпечується за рахунок жорсткого сполучення вертикальних несучих конструкцій (стін, колон, сходових вузлів) з фундаментами, спільною роботою вертикальних конструкцій з горизонтальними зв9;язками (3/б балки та жорсткі диски перекриттів).
Крок колон переважно регулярний, 8х8м, в осях Г-І -8х16м.
Колони-збірні залізобетонні, перетином 400х400мм та 500х500мм, з важкого бетону класу В50.
Колони встановлюються в залізобетонні склянки на сталеві пластини для вирівнювання. Зазор між колоною та склянкою заповнюються безусадковим бетоном В50 тільки після перевірки правильності монтажу та при надійній фіксації колони у проектному положенні.
Стіни - збірні залізобетонні товщиною 200мм із важкого бетону класу В25.
Стіни встановлюються на монолітні конструкції фундаментів. Поглиблення у стінах заповнюються цементним розчином тільки після контролю правильності встановлення стін.
Сходові марші та майданчики - збірні з/б, бетон класу В25.
Ригелі- збірні прямокутного та таврового перерізу, мають висоту від 600 до 800мм. У рівні перекриття ригелі спираються на консолі колон і кріпляться анкерними болтами. У рівні покриття ригелі спираються на колони і так само кріпляться анкерними болтами. Бетон класу за міцністю В55.
Ригелі встановлюються на колони або їх консолі безпосередньо на неопренову прокладку 10мм. Отвори для болтів не повинні бути заповнені бетоном. Болти затягуються перед встановленням пустотних панелей.
Перекриття - пустотні плити товщиною 265, 320, 500мм зі збірними з/б попередньонапруженими балками: 400х600, 400х700-прямокутні, одно і двополочні з висотою 600, 700, 800, 1100мм. З важкого бетону класу В50. Покриття - пустотні піти 200, 220, 320, 400мм по балках. В осях Г-І прольоти перекриті 16-ти метровими скатними балками типу НI.
Плити перекриттів і покриттів встановлюються на стіни або полиці ригелів і безпосередньо на неопренові прокладки 10мм. Розташування плит повинне суворо відповідати проекту. Між рядами плит укладаються анкери, що проходять через наскрізні отвори в ригелі. Замонолічування зазорів між плитами та ригелями повинно виконуватися лише після контролю правильності встановлення плит та розкладки арматури у з9;єднаннях. Заповнення проводиться бетоном В30 на дрібному щебені. Контрольний отвір у ригелях крайніх рядів повинен заповнюватись тільки після замонолічування зазорів між плитами та ригелями. Для цього рекомендується використовувати розчин SIKA 314 або VETONIT 600.
Фундаменти - окремі монолітні стовпчасті (склянкового типу), під збірні залізобетонні колони, перетином 400х400мм 500х500мм, з важкого бетону класу В25.
Дата добавления: 26.03.2024
|
2718. Дипломний проект - Проект сонячної електростанції для живлення населеного пункту | Компас, Visio
ПEPEЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧEНЬ 4
ВСТУП 5
РОЗДІЛ 1. ХАРАКТЕРИСТИКА ОБ’ЄКТУ 7
1.1. Загальні відомості про населений пункт 7
1.2. Визначення електричних навантажень на вводах споживачів електричної енергії 8
РОЗДІЛ 2. РОЗРАХУНОК СОНЯЧНОЇ ЕЛЕКТРОСТАНЦІЇ НАСЕЛЕНОГО ПУНКТУ 13
2.1. 3агальні відомості про сонячні електростанції 13
2.1.1.Типи сонячні електростанції. 14
2.1.2. Види контролерів заряду 17
2.2.Вибір оптимальної потужності сонячної електростанції 20
2.2.1. Вибір сонячних модулів 22
2.2.2 Вибір інверторів 32
2.2.3 Вибір акумуляторних батарей 39
РОЗДІЛ 3. УДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ ОБЛІКУ ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЇ 43
3.1. Необхідність модернізації системи обліку 43
3.2. Вибір лічильника електроенергїї 48
РОЗДІЛ 4. ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІCТЬ ПРИЙНЯТИX РІШЕНЬ 56
4.1. Cпецифікація на обладнання для сонячної електростанції 56
4.2. Kошториc сонячної електростанції 56
4.3. Оcновні показники економічної ефективноcті 57
РОЗДІЛ 5. БЕЗПЕЧНА ЕКСПЛУАТАЦІЯ ЕЛЕКТРООБЛАДНАННЯ 61
5.1. Загальні вимоги по охороні праці 61
5.2. Обслуговування приміщень з акумуляторами 63
ВИСНОВКИ 65
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 66
Дана система електропостачання розташована в кліматичних умовах, що характеризуються:
-район по ожеледі ІІ;
-район по вітру ІІ.
B даному дипломному проекті розраховано сонячну електростанцію для забезпечення електроенергією населений пункт, потужність якої складає 502,28 кВ.
Проведено підраxунок навантажень cпоживачів 0,4 кB за умови розвитку електричниx мереж з перcпективою на 7 років. За отриманими результатами розраxували необхідну кількість сонячнних модулів для забезпечення споживачів електроенергією. Розраxували та вибрали необхідну кількість інверторів для перетворення cтруму, а також забезпечили споживачів резервним джерелом електроенергії, акумуляторними батареями. Запропоновано заходи по модернізації системи обліку електроенергії. Проведено теxніко-економічне обґрунтування проекту. Наведено оcновні заxоди з безпечної екcплуатації акумуляторних батарей.
Oцiнюючи oтриманi результати мoжна зрoбити такi oснoвнi виснoвки:
1.Завдяки встановленню сонячної електростанції досягнута велика надійність постачання споживачів.
2.Запрoвадження нoвих приладiв oблiку електрoенергiї дoзвoлить зменшити кoмерцiйнi втрати електричнoї енергiї;
3.Рiчний екoнoмiчний ефект вiд викoристання сонячної станції станoвить 1972700 грн.;
4.Термiн oкупнoстi капiтальних вкладень сонячної електростанції– 8,5 рoки.
Дата добавления: 27.03.2024
|
 2719. ЕТР Багатоповерховий житловий будинок на 72 квартири | AutoCad
-ї категорії електропостачання.
Розрахункова потужність - 111,5 кВт
Річна витрата електроенергії становить 334500 кВт * год в рік.
Віднос-розподільний пристрій встановлюється в електрощитовій на відмітці -2,900
Загальний облік електроенергії житлового будинку виконується лічильниками NIK, встановленими у ВРП.
На поверхових коридорах передбачені щити типу ЩЕ-5 з 02, ЩЕ-4ст 01 з автоматичний вимикач ВА 2001-3р-40А на вводі, автоматичними вимикачами ВА 2017 / з-1Р / 25 на відходящих лініях та лічильниками NIK-2104 АР2.1800.0.11, 5(60)А, 220В.
Загальні дані.
Схема принципова розрахункова живильних і розподільних щитів ЩР-1б ЩР-2
Схеми принципові розподільних мереж поверховив та квартирних щитів
Схема принципова розрахункова розподільної мережі щита ЩР-3
Схема принципова розрахункова розподільної мережі щитів ЩС-1 - ЩС-19
Схема принципова розрахункова розподільної мережі щитів ЩР-4 - ЩР-6
Схема принципова розрахункова розподільної мережі щита ЩР-5
Опитувальний лист на ВРП
План поверху на відмітці -2,900. Магістральні мережі
План поверху на відмітці -2,900. Електроосвітлення
План поверху на відмітці 0,000. Електрообладнання. Електроосвітлення
План типового поверху на відмітках +3.000, +6.000,...+15.000. Електрообладнання. Електроосвітлення
План типового поверху на відмітках +18.000, +21.000,...+24.000. Електрообладнання. Електроосвітлення
План поверху на відмітці +27.000 Електрообладнання. Електроосвітлення
План поверху на відмітці +30,000. Електрообладнання. Електроосвітлення
Дата добавления: 17.04.2024
|
2720. Дипломний проект - Цех із виготовлення залізобетонних констукцій 120 х 48 м в м. Тернопіль | AutoCad, PDF
1. Архітеурний розділ
1.1 Загальна характеристика ділянки
1.1.1 Географічне положення ділянки. Кліматичні умови
1.1.2 Містобудівельна ситуація ділянки будівництва
1.2 Генеральний план та благоустрій ділянки
1.3 Об’ємно-планувальне рішення
1.3.1 Характеристика функціонального процесу
1.3.2 Опис прийнятого рішення та його обґрунтування
1.4 Конструктивні рішення
1.4.1 Фундаменти
1.4.2 Колони
1.4.3 Кроквяні конструкції
1.4.4 Покриття
1.4.5 Водовідведення з покрівлі
1.4.6 Підкранові конструкції
1.4.7 Стіни
1.4.8 Підлоги
1.4.9 Зовнішня і внутрішня обробка
1.5 Теплотехнічний розрахунок покриття.
1.6 Інженерне обладнання будівлі
1.7 Архітектурно – художнє рішення будівлі
1.8 Транспортні зв’язки. Екологічний вплив на оточуюче середовище
2 Конструктивний розділ
2.1 Конструкція залізобетонна склепінчаста КЗС 3×18 м
2.1.1. Вибір класів арматури і бетону . Підрахунок навантажень
2.1.2 Розрахунок конструкції залізобетонної склепінчастої по загальній несучій здатності і стійкості
2.1.3 Геометрична будова верхньої поверхні склепінчастої залізобетонної конструкції, і зміна її товщини на при опорних ділянках
2.1.4 Торцева арматура і анкери повздовжньої робочої арматури.
2.1.5 Характеристика попереднього напруження арматури і зусиль стиску бетону
2.1.6.Розрахунок міцності перерізів, нахилених до повздовжньої осі склепінчастої конструкції, поперечної сили
2.1.7. Визначення значень згинаючого навантаження для розрахунку конструкції в поперечному напрямку між діафрагмами
2.1.8. Підбір перерізу арматури конструкції залізобетонної склепінчастої
2.1.9.Перевірка КЗС по другій групі граничних станів
2.1.10 Розрахунок за тріщиностійкістю
2.2 Визначення навантажень, що діють на раму
2.2.1 Навантаження від ваги покриття
2.2.2 Навантаження від ваги підкранових балок
2.2.3 Навантаження від власної ваги колон
2.2.4 Навантаження від ваги стін та вікон
2.2.5 Снігове навантаження
2.2.6. Кранові навантаження
2.2.7. Вітрове навантаження
2.3 Підготовка даних для розрахунку в ПК «Ліра 9.6»
2.4 Розрахункові зусилля в елементах
2.5 Розрахунок колони середнього ряду
2.5.1 Матеріали для проектування
2.5.2 Розрахунок надкранової частини колони
2.5.3 Розрахунок підкранової частини колони
2.5.4 Розрахунок кранової консолі
2.6 РОЗРАХУНОК ФУНДАМЕНТІВ ПІД КОЛОНУ СЕРЕДНЬОГО РЯДУ
2.6.1 Матеріали для проектування
2.6.2 Зусилля на фундамент
2.6.3 Визначення розмірів підошви фундаменту
2.6.4 Перевірка висоти підошви фундаменту з умов продавлювання
2.6.5 Розрахунок поздовжньої арматури стакану
2.6.6 Розрахунок поперечної арматури стакану
2.6.7 Розрахунок арматури підошви
3 Розділ фундаментів
3.1. Інженерно-геологічні умови будівельного майданчика
3.2. Похідні фізичні характеристики ґрунтів. Назва ґрунтів
3.3. Розрахункові характеристики ґрунтів
3.4. Проектування пальових фундаментів
3.5. Навантаження на фундамент
3.6. Визначення несучої здатності палі та кількості паль
3.7. Підбір дизель-молота для забивки палі
4.Технологія та організація будівельного виробництва
4.1. ТЕРМІНИ БУДІВНИЦТВА, ПЕРЕЛІК РОБІТ І ЗАХОДИ ПІДГОТОВЧОГО ПЕРІОДУ
4.2. Визначення трудомісткості
4.2.1 Підрахунок обсягів та трудомісткості робіт
4.2.2. Методика виконання робіт
4.3 Вибір монтажних механізмів
4.4 Складання технологічних карт
4.4.1 Область застосування
4.4.2 ТЕП
4.4.3 Матеріально-технічні ресурси
4.5. СІТКОВИЙ ГРАФІК БУДІВНИЦТВА
4.6. БУДГЕНПЛАН
4.6.1. Опис будгенплану
4.6.2. Визначення потреби в інвентарних будинках
4.6.3. Розрахунок площі складів
4.6.4. Розрахунок водопостачання
4.6.5. Розрахунок електрозабезпечення будівельного майданчика
4.6.6. Техніко-економічні показники будгенплану
5.Економіка будівництва
Кошторис (локальний, объектний, зведений, договірна ціна)
6.Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях
6.1. Система управління охороною праці на підприємстві
6.2. Охорона праці та пожежна безпека на будівельному майданчику
6.3. Заходи з охорони праці
6.3.1 Заходи з охорони праці при виконанні земляних робіт
6.3.2. Заходи з охорони праці при виконанні монтажних робіт
6.3.4. Заходи з охорони праці при виконанні бетонних та залізобетонних робіт
6.4. Виробнича санітарія
6.5. Розрахунок прожекторного освітлення
6.6. Безпека в надзвичайних ситуаціях
7. Науковий розділ: Особливості визначення несучої здатності позацентрово стиснутих елементів за дії малоциклових навантажень із знакозмінними ексцентриситетами з урахуванням впливів другого порядку
7.1 Постановка мети і задач досліджень
7.2 Вступ.
7.3 Висновки
1. Фасад 1-21, генеральний план, ситуаційна схема, техніко-економічні показники, експлікація будівель і споруд
2. План на відм. +-0.000, розріз 2-2.
3. Розріз 1-1. План покрівлі. Вузли
4. Схема розміщення елементів, поздовжній і поперечний розрізи, розрахункова схема рами
5. Схема армування лити КЗС, сітки С-1, С-2, каркаси Кр-1, Кр-2.
6. К-2, схема армування, КП-1, розрізи 1-1,2-2,3-3, фундамент Ф-2, сітки С-1. С-2, С-3, С-4, С-5, С-6, С-7.
7. Схеми розміщення елементів пальових фундаментів, розрізи, схеми, інженерно-геологічий розріз, специфікація
8. Схема виконання робіт при монтажі, схема установки конструкцій, графік виконання робіт, оганізація робочого місця при монтажі
9. Сітковий графік будівництва. Графік руху трудових ресурсів. ТЕП сіткового графіку
10. Будгенплан
11. Наукова частина
12.Наукова частина
• в осях 1-21 120 м;
• в осях А-К 48 м;
• в осях Б-К 36 м;
і має такі об9;ємно-планувальні рішення:
• за кількістю поверхів – одноповерхова;
• за наявністю підйомно-транспортного устаткування – кранове;
• по конструктивних схем покриттів – каркасно-площинна;
• по системі опалення – опалювана;
• за системою освітлення – природну;
• вантажопідйомність крана – 15 т;
• проліт будівлі – 18 м;
• крок колон – 6 м;
• висота будівлі – 14,85 м (висота бетонозмішувального вузла – 20,85 м);
Група основних виробничих процесів по санітарним характеристикам – IIв.
Крім того, даний цех оснащений воротами, які складають єдину комунікаційних систему, що відкриває доступ рейковому транспорту як в саму будівлю, так і за його межі.
Також із зворотного боку будівлі знаходяться два під9;їзди до цеху, забезпечують доступ вантажно-розвантажувального транспорту в цех, які дозволяють безперешкодно переміщатися робочого персоналу та техніки всередині будівлі.
В даному проекті запроектовані залізобетонні колони по серії 1.424.1-5.
В даному проекті використані залізобетонні плити КЗС, прольотом 18 м.
Панель КЗС покривається утеплювачем з пінобетону, замонолічується цементним розчином і покривається рулонним килимом . Захисний шар покрівлі прийнятий з чистого сухого гравію . Пароізоляція наноситься на панель КЗС перед покриттям її утеплювачем .
Залізобетонні підкранові балки застосовуються в будівлях з мостовими кранами вантажопідйомністю до 30 т з кроком колон 6 і 12 м. В даному проекті використано 6 м підкранові балки двотаврового перерізу.
Зовнішні стіни запроектовані з плоских керамзитобетонних панелей товщиною 250мм, висотою 1200 та 1800 мм , довжиною в повздовжньому напрямку 6 м .
Підлога в промисловій будівлі, що проектується:
- асфальтобетонні підлоги запроектовані в цехах виготовлення конструкцій в складських відділеннях. Вони мають ряд переваг, такі підлоги водонепроникні, важко спалимі, неслизькі, малошумні і здатні витримувати великі навантаження. Так само порівняно не дорогі і легкі в ремонті. З недоліків, погана стійкість до мінеральних речовин і неможливість їх влаштування в гарячих цехах.
- метало-бетонні підлоги запроектовані в арматурному цеху. Для збільшення міцності покриття підлоги на стирання, в неї додають сталеву стружку крупністю до 5 мм. Такі підлоги вологостійкі, мають високу ударну міцність і міцність на стирання, стійки до мінеральних масел.
Дата добавления: 22.04.2024
|
2721. Курсовий проект - КД кроквяної системи одноповерхової будівлі 14,62 х 12,62 м у м. Одеса | AutoCad
Вихідні дані
1. Розрахунок обрешітки
1.1. Збір навантаження
1.2. Для розрахунку за I-ю групою граничних станів
1.3. Для розрахунку за II-ю групою граничних станів
1.4. Знаходження розрахункових зусиль (згинальних моментів) в перерізі бруска обрешітки
1.5. Підбір перерізу бруска обрешітки
1.6. Перевірка прогину обрешітки
2. Розрахунок крокв
2.1. Збір навантаження
2.2. Для розрахунку за I-ю групою граничних станів
2.3. Для розрахунку за II-ю групою граничних станів
2.4. Знаходження згинального моменту в перерізі крокви
2.5. Підбір перерізу крокви
2.6. Перевірка прогину крокви
3. Розрахунок прогонів
3.1. Збір навантаження
3.2. Для розрахунку за I-ю групою граничних станів
3.3. Для розрахунку за II-ю групою граничних станів
3.4. Знаходження розрахункових зусиль (згинальних моментів) в перерізі прогону
3.5. Підбір перерізу прогону
3.6. Перевірка прогину прогону
4. Розрахунок стійки С-1
Список використаної літератури
Район будівництва – м. Одеса, деревина - береза класу міцності D50.
- ухил покрівлі – 36°;
- конструкція неутепленої покрівлі:
профнастил
обрешітка з брусків
гідроізоляція
кроква
прогін
Постійні та змінні короткочасні навантаження приймаються за ДБН В.1.2-2:2006 "Навантаження і впливи".
Розрахунок проводиться відповідно до ДБН В.2.6-161:2017 "Дерев9;яні конструкції. Основні положення".
Дата добавления: 05.05.2024
|
2722. Дипломний проект - Підвищення ефективності роботи з обслуговування та ремонту СТО «Автомобільний центр Голосіївський» м. Києва | Компас
ВСТУП
1. ІНФОРМАЦІЙНЕ ТА НОРМАТИВНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОЕКТІВ РОЗВИТКУ ВИРОБНИЦТВА З НАДАННЯ ПОСЛУГ
1.1 Нормативне забезпечення процесів надання послуг
1.2 Стандарти та правила надання послуг автосервісу
2. ОБГРУНТУВАННЯ ПРОЕКТУ
2.1 Обґрунтування доцільності розробки проекту
2.2 Сегментування ринку послуг з технічного обслуговування та ремонту автотранспортних засобів
3. БІЗНЕС ПЛАН ФОРМУВАННЯ ВИРОБНИЧИХ ПОТУЖНОСТЕЙ ПІДПРИЄМСТВА…
3.1 Визначення необхідної потужності СТО
3.1.1 Розрахунок обсягу робіт без урахування потужності СТО по автомобілям, які обслуговуються комплексно
3.1.2 Розрахунок обсягу робіт по автомобілям з траси
3.1.3 Попередній розрахунок загальної кількості постів
3.1.4 Скоригований обсяг робіт по СТО та розрахункова кількість постів
3.2 Розподіл обсягів робіт
3.2.1 Розподіл основних робіт
3.2.2 Річний обсяг допоміжних робіт
3.2.3 Річний обсяг робіт з самообслуговування
3.3 Кількість постів за видами робіт
3.3.1 Кількість робочих постів за основними видами робіт
3.3.2 Кількість постів миття та допоміжних постів
3.3.3 Розрахунок кількості автомобілемісць
3.4 Розрахунок кількості робітників
3.4.1 Розрахунок технологічної кількості виробничих робітників
3.4.2 Розрахунок штатної кількості виробничих робітників
3.4.3 Розрахунок кількості допоміжних робітників
3.4.4 Розрахунок кількості персоналу
3.5 Розрахунок площ приміщень
3.5.1 Розрахунок площ постів
3.5.2 Розрахунок площ дільниць
3.5.3 Розрахунок площ складських та допоміжних приміщень
4. КОНСТРУКТОРСЬКО-ТЕХНОЛОГІЧНА ЧАСТИНА
4.1 Обґрунтування вибору установки для розробки
4.2 Опис конструкції
4.3 Розрахунок установки
4.4 Порядок проведення робіт на установці
5 ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ
Вступ
5.1 Аналіз умов праці
5.1.1 Організація робочого місця
5.1.2 Мікроклімат виробничих приміщень
5.1.3 Шкідливі речовини в повітрі робочої зони
5.1.4 Освітлення
5.1.5 Шум, вібрація, ультразвук, інфразвук
5.1.6 Виробничі випромінювання
5.1.7 Небезпека ураження електричним струмом
5.1.8 Статична електрика
5.2 Розробка заходів з охорони праці
5.2.1 Захист від виробничого шуму та вібрацій
5.3 Пожежна безпека
5.4 Розрахункова частина
5.4.1 Розрахунок штучного освітлення офісного приміщення
5.5 Колективний договір
5.6 Обов’язки та дії робітників всіх підрозділів підприємства щодо забезпечення безпеки у надзвичайних ситуаціях
6 БІЗНЕС ПЛАН ОРГАНІЗАЦІЇ І УПРАВЛІННЯ ВИРОБНИЦТВОМ
6.1 Організація автосервісного підприємства
6.1.1 Організаційна структура підприємства
6.2 Організаційна структура служби технічного сервісу
6.3 Загальні рекомендації по управлінню технічним сервісом СТО
7 ЕКОНОМІЧНА ЧАСТИНА ПРОЕКТУ
7.1 Визначення вартості проекту і розміру необхідних інвестицій
7.2 Визначення витрат на функціонування підприємства
7.2.1 Розрахунок заробітної плати
7.2.2 Витрати по нарахуванням на заробітну плату
7.2.3 Витрати на виробництво
7.3 Визначення собівартості одиниці послуги
7.4 Визначення терміну окупності проекту
ВИСНОВКИ
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Генеральний план
2. Виробничий корпус
3. Дільниця антикорозійної обробки автомобіля
4. Пристрій для нанесення антикорозійного покриття
5. Нагнітач
6. Насос
7.Розпилювач
8. Деталювання (гайка, шток, кришка)
Тип станції – міська.
СТО буде займатись також продажем автомобілів.
Для комплексного обслуговування буде прийнято населення районів міста, які розміщуються в радіусі 2...3 км – 15 000 чоловік.
- установка) призначена для механізованого нанесення антикорозійного покриття на поверхні автомобіля методом повітряного розпилювання.
Установка може використовуватись на автотранспортних підприємствах і станціях технічного обслуговування.
Установка зберігає свою працездатність в кліматичному виконанні V, категорії розміщення 4 по ГОСТ 5150-69.
Тип установки - переносний
Спосіб розпилення антикорозійної мастики - повітророзпилювання. Продуктивність (кг/хв.) - 0,4 - 1,6.
Тиск в повітряній системі, МПа - 0,4.
Витрата повітря за годину безперервної роботи (м3/год) не більше - 40.
Найбільший робочий тиск, який створює нагнітач, МПа - 2,7.
Найбільший статичний тиск, який створює нагнітач, МПа - 4,0.
Привод нагнітання - пневматичний.
Витрата повітря за один подвійний хід поршня пневмоприводу (см3) -1500.
Кількість подвійних ходів при продуктивності 1,6 кг/хв. (подв.хід/хв.) - 22...26.
Габаритні розміри (мм)
-Довжина - 486
-Ширина - 402
-Висота - 1110
Маса (кг) не більше - 60.
Установка складається із таких основних вузлів:
-Мастико нагнітача;
-Розпилювача мастики;
-Вузла приготування повітря;
-Підставки;
-Напірного рукава підведення мастики до розпилювача;
-Рукава для підведення стисненого повітря до установки і рукава для підведення стисненого повітря до розпилювача.
Мастико нагнітач складається із пневмоприводу і насоса, які з’єднані між собою трьома гвинтами. Шток насоса з’єднується з штоком пневмоприводу за допомогою замка.
Більша частина СТО надає послуги тривалість яких знаходиться у межах 2-4 години. Що призводить до швидкої зміни клієнтів і значному прибутку.
Роботи тривалість яких перевищує 8-м годин виконує не кожна СТО, а це такі роботи, як капітальний ремонт агрегатів та кузовні і фарбувальні.
Організація та удосконалення робіт з комплексного обслуговування ДТЗ з наданням всього спектру послуг, у тому числі антикорозійної обробки кузовів заслуговує розробки і подальшого вдосконалення, це підтверджується економічними розрахунками і підтверджує доцільність удосконалення технологічних процесів Автомобільний центр «Голосіївський» в м. Києві.
Дата добавления: 07.05.2024
|
2723. НК Лагуна № 3 і №4 зберігання рідкої фракції гнойових стоків | AutoCad
Загальні дані
Ситуаційний план. План колодязів 3, 4, 7-11, 13, 15, 17, 19.
Профілі К3 ( Колодязі 1, 2, 5-7).
Профілі К3 ( Колодязі 2-4, 12).
Профілі К3 ( Колодязі 6, 8, 9).
Профілі К3 ( Колодязі 10, 11).
Профілі К3 ( Колодязі 10, 11).
Таблиця каналізаційних колодязів
Дата добавления: 10.05.2024
|
2724. Дипломний проект - Заготівельний цех заводу продовольчого машинобудування 120,5 х 72,0 м в м. Одесса | AutoCad
Вступ
Розділ 1. Архітектурно-будівельний
1.1.Загальна характеристика ділянки
1.1.1.Географічне положення ділянки. Кліматичні умови
1.2.Генеральний план
1.3.Архітектурно-планувальне рішення
1.4.Конструктивне рішення
1.4.1.Фундаменти
1.4.2.Колони
1.4.3.Покриття
1.4.4.Водовідведення з покрівлі
1.4.5.Підкранові конструкції
1.4.6.Стіни
1.4.7.Підлоги
1.4.8.Вікна
1.4.9.В’язі
1.4.10.Антикорозійний захист
1.4.11.Зовнішня і внутрішня обробка
1.5.Теплотехнічний розрахунок стінового огородження
1.6.Інженерне обладнання будівлі
1.7.Архітектурно – художнє рішення будівлі
1.8.Транспортні зв’язки. Екологічний вплив на оточуюче середовище
Розділ 2. Розрахунково-конструктивний
Розділ 2.1. Порівняння варіантів кроквяних конструкцій покриття
2.1.1.Господарсько-економічна характеристика району будівництва
2.1.2.Опис прийнятих до розрахунку варіантів
2.1.3.Кошторисна собівартість конструкцій у споруді
2.1.4.Капітальні вкладення в базу
2.1.5.Річні експлуатаційні витрати
2.1.6.Приведені витрати
2.1.7.Аналіз і обґрунтування вибору варіантів для подальшого проектування
2.2.Проектування ферми сегментної прольотом 24 м
2.2.1.Матеріали для проектування
2.2.2.Збір навантажень та визначення зусиль в стержнях ферми.
2.2.3.Розрахунок нижнього поясу ферми
2.2.4.Розрахунок верхнього поясу ферми
2.2.5.Розрахунок елементів решітки
2.2.6.Розрахунок і конструювання вузлів ферми
2.2.7.Розрахунок поперечної арматури в опорному вузлі
2.3.Розрахунок підкранової балки прольотом 12 м
2.3.1.Матеріали для проектування
2.3.2.Розрахунковий проліт та навантаження
2.3.3.Визначення зусиль в перерізах балки
2.3.4.Попередній розрахунок міцності нормальних перерізів
2.3.5.Геометричні характеристики перерізів балки
2.3.6.Визначення попереднього напруження арматури і його втрати
2.3.7.Кінцевий розрахунок міцності нормальних перерізів за згинаючим моментом від вертикальних навантажень
2.3.8.Розрахунок міцності нормальних перерізів від горизонтальних навантажень
2.3.9.Розрахунок міцності похилих перерізів
2.3.10.Розрахунок нормальних перерізів по виникненню тріщин в стадії виготовлення
2.3.11.Розрахунок прогинів балки
2.4.Статичний розрахунок рами в осях 1-5
2.4.1.Визначення навантажень, що діють на раму
2.4.2.Статичний розрахунок рами
2.4.3.Складання комбінацій розрахункових зусиль колони
2.5.Розрахунок колони по осі 1
2.5.1.Матеріали для проектування
2.5.2.Розрахунок надкранової частини колони
2.5.3.Розрахунок підкранової частини колони
2.5.4.Розрахунок підкранової консолі
2.6.Розрахунок ребристої попередньо-напруженої плити покриття
2.6.1.Дані для проектування
2.6.2.Збір навантажень
2.6.3.Розрахунок полиці плити
2.6.4.Розрахунок поперечних ребер
2.6.5.Розрахунок плити по міцності в стадії експлуатації
2.6.6.Визначення геометричних характеристик поперечного перерізу плити
2.6.7.Попереднє напруження арматури і його втрати
2.6.8.Розрахунок плити по виникненню тріщин
2.6.9.Визначення прогину плити
2.7.Статичний розрахунок рами в осях А-Г
Розділ 3. Основи та фундаменти
3.1.Інженерно-геологічні умови будівельного майданчика
3.2.Похідні фізичні характеристики ґрунтів. Назва ґрунтів
3.3.Розрахункові характеристики ґрунтів
3.4.Проектування палевих фундаментів
3.5.Визначення несучої здатності палі та кількості паль
3.6.Підбір дизель-молота для забивки палі
Розділ 4. Технологія і організація будівельного виробництва
4.1.Терміни будівництва, перелік робіт і заходи підготовчого періоду
4.3.Технологічна карта на монтаж ферм покриття
4.4.Сітковий графік будівництва
4.5.Будгенплан
Розділ 5. Економіка будівництва
5.1.Пояснювальна записка до кошторису
5.1.Зведений кошторисний розрахунок вартості будівництва
5.4.Об’єктний кошторис
5.5.Локальний кошторис
Розділ 6. Охорона праці
6.1.Організація та управління охороною праці на підприємстві
6.2.Права та обов’язки керівника та працівника щодо охорони праці
6.3.Види інструктажів
6.4.Соціальне страхування працівників
6.5.Безпека праці при виконанні основних видів робіт. Розрахунок прожекторного освітлення
6.6Безпека в надзвичайних ситуаціях
Література
Арк. 1-3: головний фасад будівлі, генплан, ситуаційна схема, план на відм. 0,000, план покрівлі, розрізи, вузли.
Арк. 4: техніко-економічне порівняння варіантів покриття.
Арк. 5-8: ферма сегментна, колона крайньго ряду, підкранова балка, балка покриття (опалубочні креслення, армування, розрізи, специфікації арматури, відомість витрат сталі).
Арк. 9: схема розміщення елементів фундаментів, інженерно-геологічний розріз.
Арк. 10: технологічна схема монтажу колон.
Арк. 11: календарний план будівництва, графік руху трудових ресурсів.
Арк. 12: будгенплан надземної частини будівництва
9;ємно-планувальне рішення будь-якого промислової будівлі залежить від характеру технологічного процесу, наявного всередині будівлі. Для розміщення даного виробництва було вибрано одноповерхова будівля. Висота поверху прийнята 8,4 м і 12 м. У будівлі використовується крок колон крайніх і середніх – 12 м. Також передбачені фахверкові колони по ширині прольотів по зовнішніх стінах через 6 м, щоб забезпечити використання тільки 6-ти метрових стінових панелей. Для кріплення стінових панелей до кутових і крайнім середніх рядів несучим колонним приварюють фахверкові стійки, утворені з9;єднанням балок двотаврів, кутникового або швелерного профілю. Несучі колони – залізобетонні прямокутного постійного перетину 800 × 500мм.
Для зовнішніх стін використовуються 6-ти метрові стінові панелі висотою 1,2 і 1,8 м, а також при довжині 3 м, 6 м – 1,5м і 0,75м. Товщина панелей дорівнює 300 мм. Покриття використовується без прогонів. Залізобетонні панелі спираються безпосередньо на несучі конструкції покриття. Використовуються 12-ти метрові ребристі плити покриття шириною 3 м. В якості несучих покриттів використовуються 24-х метрові збірні з/б ферми, розташовувані через 12 м.
Корпус складається з 3 суміжних прольотів, з розмірами в осях 24 × 96 м і примикає до них з торця під кутом 90 градусів проліт з розміром 24 × 72 м. Освітлення у всіх прольотах поєднане через вікна і світлового ліхтаря в середині будівлі. Місцеве освітлення прийняте штучне.
Внутрішньоцехове транспортування вантажів здійснюється кранами вантажопідйомністю 10 т.
Основні технологічні операції в цеху протікають без значних виділень тепла, пилу, диму, кіптяви і шкідливих газів, за винятком термічного відділення, де спостерігається тепло-і газовиділення. Підприємство забезпечено місцевим теплопостачанням, водопостачанням, каналізацією та електропостачанням.
9;єднаними з несучими, елементами покриття; до каркасу відносяться також плити, фундаментні балки та зв9;язки жорсткості.
У всіх прольотах прийняті залізобетонні колони.
В якості несучих конструкцій прийняті залізобетонні кроквяні ферми.
Водовідведення з покрівлі передбачене внутрішнє, оскільки є найбільш надійним способом відведення води.
Залізобетонні підкранові балки застосовуються в будівлях з мостовими кранами вантажопідйомністю до 30 т з кроком колон 6 і 12 м. В даному проекті використано 12 м підкранові балки двотаврового перерізу.
Стіни запроектовані по підвісній схемі. Розрізка – горизонтальна. Прийнято тришарові панелі. Стіни опираються на фундаментні балки. Кріплення до колон здійснюється за допомогою кутників.
Основною підлогою в цеху прийнята бетонна армована підлога товщиною 40 мм (бетон класу В30) по підстилаючому шарі бетону завтовшки 30 мм, та щебеню 150 мм. Між покриттям підлоги і підстилаючим шаром передбачена обклеювальна гідроізоляція з руберойду товщиною 8 мм.
Віконні заповнення виконані зі алюмінієвих рам, тому, що вони більш довговічні і вогнестійкі в порівнянні з дерев9;яними.
В даному проекті використані портальні в’язі – при кроці 12 м і в9;язі в покритті.
Дата добавления: 08.05.2024
|
2725. Дипломний проект - Проект розвитку електричної мережі 110 кВ сільськогосподарського району Київської області | Visio
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ, ОДИНИЦЬ, СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ
ВСТУП
1. ХАРАКТЕРИСТИКА РАЙОНУ ТА АНАЛІЗ ЙОГО ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ
2. ПРОЕКТ РОЗВИТКУ ЕЛЕКТРИЧНОЇ МЕРЕЖІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО РЕГІОНУ
2.1. Попередня оцінка розвитку мережі 110кВ сільськогосподарського регіону
2.1.1. Баланси активної і реактивної потужності
2.1.2. Вибір і перевірка трансформаторів
2.1.3. Аналіз варіантів розвитку мережі
2.2. Техніко-економічне порівняння варіантів
2.2.1. Капіталовкладення в будівництво мережі
2.2.2. Річні витрати на експлуатацію
2.2.3. Підсумки порівняння варіантів
2.3. Уточнені розрахунки режимів
2.3.1. Схема заміщення для уточнених розрахунків
2.3.2. Режим найбільших навантажень
2.3.3. Режим найменших навантажень
2.3.4. Регулювання напруги
2.3.5. Уточнення балансу реактивної потужності
3. ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ
3.1. Кошторисна вартість будівництва об9;єктів електромережі
4. КЕРОВАНІ ГНУЧКІ ЛІНІЇ ЗМІННОГО СТРУМУ
4.1. Використання гнучких систем електропередачі для підвищення надійності функціонування ЕЕС
4.2. Можливості технічної реалізації пристроїв ГЕП
5. ЗАХОДИ З ОХОРОНИ ПРАЦІ
5.1. Загальні питання охорони праці
5.2. Вплив електричних мереж на навколишнє середовище, заходи щодо його захисту
5.3. Захисні заходи з електробезпеки
5.4. Заходи безпеки під час виконання робіт в електроустановках
ВИСНОВОК
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Вибір варіанту розвитку мережі
2. Схема електричних з’єднань мережі 110 кВ
3. Розрахунок режимів роботи електричної мережі 110 кВ
4. Види пристроїв ГЕП
Сільськогосподарське виробництво в соціально-економічному розвитку Таращанського району є провідною галуззю і займає найвищу питому вагу серед інших видів діяльності населення району.
Кращі сільськогосподарські підприємства району СП «Петрівське», СТОВ «Лучанське-2», СТОВ «Ківшовата Агро». Також у районі налічується 7 великих промислових підприємств.
Район отримує живлення від Центральної електричної системи через підстанцію 330/110 кВ ПС1. Потужність енергосистеми і автотрансформаторів ПС1 достатні для покриття потреб району за активної потужності. Видача реактивної потужності обмежена в режимі найбільших навантажень на рівні Qсист ≤ 80 Мвар. У режимі найбільших навантажень енергосистема підтримує напругу на шинах 110 кВ ПС1 U1нб = 117 кВ, в режимі найменших навантажень - U1нм = 118 кВ.
Живлення споживачів району здійснюється через 6 понижуючих підстанцій, що мають резервувати підключення до мережі 110 кВ (Рис. 1.1.). На розрахунковий період передбачається введення нової підстанції ПС8. Електрична схема з9;єднань експлуатованої мережі 110 кВ і типи понижуючих трансформаторів наведені на схемі (Рис. 1.2.). Навантаження підстанцій і категорії споживачів щодо надійності електропостачання на розрахунковий період дано в таблиці 1.1. Усереднене значення числа годин найбільшого навантаження становить для району ТНБ = 4500 годин, споживання в режимі найменших навантажень - 40% від максимального. Коефіцієнт попадання навантаження району в максимум енергосистеми Км = 0,9. Коефіцієнти різночасності максимумів активної та реактивної навантажень підстанцій КрмP = 0,9, КрмQ = 0,95.
У роботі слід розглянути питання розвитку і реконструкції мережі живлення 110 кВ на п9;ятирічну перспективу. Метою проекту є вироблення рекомендацій з цих питань.
У дипломному проекті має бути вирішено ряд завдань:
1. Вибрати оптимальну схему розвитку електропостачання з урахуванням існуючої мережі і перспектив розвитку сільськогосподарських районів.
2. Перевірити відповідність ліній електропередач потокам потужності, що змінилися та визначити обсяги реконструкцій та будівництва нових ліній.
3. Перевірити відповідність потужності трансформаторів новим навантаженням, провести заміну трансформаторів на діючих підстанціях і вибрати трансформатори для проектованої підстанції.
4. Виконати аналіз усталених режимів проектованої мережі.
Електричні навантаження мережі
98px"> | |
|
| | | 9px"> | 9px"> | 9px"> | | | | | 9px"> | 9px"> | 9px"> | | | | 9 | 9px"> | 9px"> | 9px"> | | | | 9,0 | 9px"> | 9px"> | 9px"> | | | | | 9px"> | 9px"> | 9px"> | | | | | 9px"> | 9px"> | 9px"> | | | | | 9px"> | 9px"> | 9px"> | | | | 9,5 | 9px"> | 9px"> | 9px"> |
- навантаження приведені на стороні 10 кВ;
- навантаження дані для режиму зимового максимуму;
В процесі виконання дипломного проекту, були визначені потреби району в активній і реактивній потужностях, досліджений їхній баланс, попередньо визначено відсутність необхідності застосування компенсуючих пристроїв , вибрано оптимальну схему електропостачання сільськогосподарського району; її номінальну напругу, вибрано типи повітряних ліній електропередач і трансформаторів, проведено техніко-економічний розрахунок мереж, розраховано нормальні і найважчі після аварійні режими мережі, а також вибрано забезпечення регулювання напруги на підстанціях.
Опираючись на техніко-економічний розрахунок було вибрано оптимальну схему електричних з’єднань мережі.
Також було розглянуто питання стосовно гнучких ліній змінного струму, виконано економічний розрахунок кошторисної вартості обладнання проектуємої підстанції та розглянуті питання охорони праці.
Дата добавления: 09.05.2024
|
2726. Дипломний проект - Реконструкцiя РТП 110/10 кВ «Крошня» ПАТ «Житомиробленерго» | Visio
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1 ХАРАКТЕРИСТИКА ЕЛЕКТРИЧНОЇ МЕРЕЖІ
1.1. Загальні відомості про РТП 110/10 КВ «КРОШНЯ»
1.2. Аналіз режиму роботи електричної мережі
РОЗДІЛ 2 РЕКОНСТРУКЦІЯ ПОВІТРЯНИХ ЛІНІЙ 110 КВ
2.1. Загальна характеристика ПЛ 110 кВ і реконструйованої ділянки
2.2. Проектні рішення.
2.3. Розрахункова частина
2.4. Вибір гасників вібрації
РОЗДІЛ 3 РОЗРАХУНОК ПЕРЕХІДНИХ ПРОЦЕСІВ В ЕЛЕКТРИЧНІЙ СХЕМІ РТП
3.1. Опис схеми розподільних пристроїв
3.2. Розрахунок струмів короткого замикання
РОЗДІЛ 4 ВИБІР КОМУТАЦІЙНОЇ АПАРАТУРИ
4.1. Загальні відомості про вибір вимикачів і роз9;єднувачів
4.2. Перевірка вимикачів і роз9;єднувачів в колах РП-110кВ
4.3. Вибір вимикачів і роз9;єднувачів
РОЗДІЛ 5 ВИБІР КОНТРОЛЬНО-ВИМІРЮВАЛЬНИХ ПРИЛАДІВ
5.1. Перевірка вимірювальних трансформаторів струму
5.2. Вибір вимірювальних трансформаторів напруги
5.3. Вибір обмежувачів перенапруження
5.4. Характеристика пристроїв релейного захисту і автоматики на підстанції
РОЗДІЛ 6 ВИБІР СТРУМОПРОВІДНИХ ЧАСТИН
6.1. Вибір збірних шин для РП- 110 кВ
6.2. Вибір струмопровідних частин
РОЗДІЛ 7 ОХОРОНА ПРАЦІ
7.1. Аналіз підвищеного значення напруги в електричному колі
7.2. Розрахунок заземлюючого пристрою
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Силові масляні трифазні двохобмотувальні трансформатори з регулюванням напруги під навантаженням серії ТРДН, ТРДЦН і ТРДЦНК призначені для роботи в електричних мережах. Ці трансформатори перетворюють трифазний змінний струм з номінальним напругою 115 кВ в трифазний змінний струм з номінальним напругою 6,3; 10,5 кВ при незмінній частоті струму 50 Гц .
Розглянемо відхідну лінію низької сторони РП-45 10/0,4 кВ. Вона знаходиться в місті Житомир і живить комунальних споживачів. РП-45 живиться повітряною лінією 10 кВ. Лінія виконана проводом АС-70 із залізобетонними опорами і вона живить 22 споживчих ТП , серед яких кілька споживачів значної потужності I та II категорії . Розподільча система ліній 10 кВ має резервування. На РП-45, та деяких споживчих ТП встановлені трансформатори ТМ630 потужністю 630 кВА. На останніх встановленні трансформатори ТМ400, ТМ315, ТМ250, ТМ160 Трансформатори ТМ630 призначені для роботи в електричних системах напругою 6, 10 або 35кВ у відкритих електроустановках в умовах помірного клімату і служать для зниження високої напруги живлячої електромережі до встановленого рівня споживання.
Проведений аналіз обстеження показав, що об’єкт дослідження потребує суттєвої реконструкції і модернізації, в зв’язку з тим що дана підстанція РП45 10/0,4 кВ забезпечувала електропостачанням споживачів загальна потужність яких складала 7380 кВА, але на даний час кількість споживачів збільшилась і відповідно збільшилась потужність , результатом цього є часті відключення, запобіганням цьому являється реконструкція РП45.
Середній термін служби силового масляного трансформатора становить 25 років, а трансформатору на підстанції більше 30 років, що обумовлює його фізичну застарілість і враховуючи те, що підстанція живить споживачів першої категорії, які потребують високої надійності і впровадження нових потужностей, доцільно трансформатори замінити.
Тривалість служби високовольтного і низьковольтного обладнання, характеризується кількістю робочих циклів. Роки роботи і стан цього електрообладнання, обумовлюють фізичну і моральну застарілість.
Метою бакалаврської роботи є:
- підвищення пропускної здатності електропостачання підстанції РП-45 10/0,4 кВ шляхом модернізації підстанції та мінімізації втрат активної поту-жності;
Аналіз даних дав можливість визначити основні проблеми об’єкта моде-рнізації і напрямки їх вирішення.
При обстеженні об’єкту було виявлено:
- відсутність компенсуючих пристроїв;
- обладнання та апарати фізично і морально застаріли, що обумовлює ві-рогідність відмов та виникнення аварійної ситуації;
- не рівномірний розподіл та наявність нелінійного навантаження по ліні-ях, що викликає виникнення гармонік, які є причиною несинусоїдальності напруги;
- застосування масляних вимикачів
- відсутність автоматично-частотного розвантаження;
- відсутність автоматичного повторного вмикання;
- конструкція комірок застаріла, що знижує ефективність обслуговування і безпеку обслуговуючого персоналу;
- технічний стан заземлюючих пристроїв не відповідають вимогам і відповідно не забезпечують виконання своїх захисних функції.
30-35% ПЛЕП і трансформаторів відпрацювали свій нормативний строк. З вводом в експлуатацію нових потужностей, виникає необхідність збільшення пропускної здатності підстанції, що повинна супроводжуватись модернізацією і застосуванням заходів по підвищенню надійності та якості електроенергії.
Вирішення поставлених проблем можливе багатьма способами:
- заміна трансформаторів більш потужними;
- встановлення компенсуючих пристроїв та оптимізація місць їх розташування;
- підвищення комутаційної здатності розподільчих пристроїв шляхом заміни комутаційної апаратури;
- застосування сучасних засобів захисту трансформаторів і ПЛЕП;
- застосування автоматично повторного вмикання;
- застосування сучасних пристроїв обліку електроенергії;
- рівномірний розподіл навантаження по фазам;
- застосування автоматичного частотного розвантаження;
- зменшення втрат напруги шляхом збільшення перерізу проводів;
- заміну заземлення.
Метою дипломного проекту бакалавра була реконструкція РТП 110/10кВт, в результаті якої виконана перевірка і заміна вимикачів і роз9;єднувачів в системі. Також виконано:
- розрахунок струмів короткого замикання;
- перевірку вимикачів і роз9;єднувачів на РП- 110 кВ
- вибір обмежувачів перенапруження;
- вибір і перевірка вимірювальних трансформаторів струму і напруги;
- вибір струмопровідних частин.
Були розглянуті небезпечні і шкідливі виробничі чинники. Проаналізований вплив виробничих чинників на обслуговуючий персонал. Вказаний засіб захисту для запобігання небезпечним і шкідливим чинникам.
Виконаний розрахунок захисних заземлюючих пристроїв РП-110 кВ .
У економічній частині виконана оцінка технічного рівня сучасного вакуумного вимикача ВБТЭ-10-20/630 і обґрунтування економічної доцільності його вибору при проектуванні підстанції.
З приведених розрахунків видно, що вибрані електричні апарати цілком відповідають вимогам ринку і підтверджують доцільність його застосування.
Дата добавления: 09.05.2024
|
2727. Дипломний проект - Навчально-тренувальний центр 58,2 х 65,4 м у м.Житомирі | AutoCad
Завдання на проектування
Вступ
Розділ 1. Архітектурно-будівельний
1.1.Загальна характеристика ділянки
1.1.1.Географічне положення ділянки. Кліматичні умови
1.1.2.Містобудівельна ситуація ділянки будівництва
1.1.3.Інженерно-геологічні та гідрогеологічні умови ділянки
1.2.Генеральний план та благоустрій ділянки
1.2.1.Благоустрій території
1.3.Архітектурні рішення
1.3.1.Об’ємно-планувальне рішення
1.3.2.Сміттєвидалення
1.4.Протипожежний захист
1.5.Конструктивні рішення
1.5.1.Несучі конструкції. Обґрунтування їх вибору
1.5.2.Теплотехнічний розрахунок стіни…
1.5.3.Огороджуючі конструкції. Обґрунтування їх вибору
1.5.4.Водовідведення з покрівлі
1.5.5.Архітектурне рішення фасадів
1.5.6.Забезпечення життєдіяльності маломобільних груп населення
1.6.Інженерне обладнання будівлі
Розділ 2. Розрахунково-конструктивний
Розділ 2.1. Порівняння варіантів конструкцій перекриття
2.1.1.Господарсько-економічна характеристика району будівництва
2.1.2.Опис прийнятих до розрахунку варіантів
2.1.3.Кошторисна собівартість конструкцій у споруді
2.1.4.Капітальні вкладення в базу
2.1.4.1.Капітальні вкладення на виготовлення конструкцій
2.1.4.2.Капітальні вкладення на придбання транспортних засобів для перевезення конструкцій, виробів, матеріалів від постачальника до будівельного майданчика
2.1.4.3.Капітальні вкладення на придбання монтажних засобів (кранів) або механізмів для виконання монтажних робіт
2.1.5.Річні експлуатаційні витрати
2.1.6.Приведені витрати
2.1.7.Аналіз і обґрунтування вибору варіантів для подальшого проектування
2.2.Проектування монолітного ребристого перекриття з плитами балочного типу
2.2.1.Вибір схеми розташування головних та другорядних балок
2.2.2.Матеріали для проектування
2.2.3.Статичний розрахунок плити
2.2.4.Розрахунок міцності перерізів нормальних до поздовжньої осі елемента
2.2.5.Розрахунок та конструювання другорядної балки
2.2.5.1.Статичний розрахунок другорядної балки
2.2.5.2.Розрахунок нормальних перерізів другорядної балки
2.2.5.3.Розрахунок міцності похилих перерізів другорядної балки
2.2.5.4.Побудова епюри матеріалів
2.2.6.Розрахунок у конструювання головної балки
2.2.6.1.Розрахункова схема. Визначення зусиль в перерізах балки
2.2.6.2.Розрахунок міцності нормальних перерізів
2.2.6.3.Розрахунок міцності похилих перерізів головної балки
2.2.6.4.Армування головної балки
2.2.7.Розрахунок рами в осях 3-12
2.2.8.Підбір перерізів стержнів ферми
2.2.9.Розрахунок кріплень у вузлах ферми
Розділ 3. Основи та фундаменти
3.1.Інженерно-геологічні умови будівельного майданчика
3.2.Похідні фізичні характеристики ґрунтів. Назва ґрунтів
3.3.Розрахункові характеристики ґрунтів
3.4.Проектування пальових фундаментів
3.5.Навантаження на фундамент
3.6.Визначення несучої здатності палі та кількості паль
3.7.Підбір дизель-молота для забивки палі
Розділ 4. Технологія і організація будівельного виробництва
4.1.Терміни будівництва, перелік робіт і заходи підготовчого періоду
4.1.1.Підрахунок обсягів та трудомісткості робіт
4.2.Методи виконання робіт
4.3.Методи виконання робіт в зимовий період
4.4.Вибір монтажних механізмів
4.5.Технологічна карта на влаштування монолітного перекриття
4.5.1.Область застосування
4.5.2.Технологія і організація будівельного виробництва
4.5.3.Техніко-економічні показники
4.5.4.Додатки
4.6.Сітковий графік будівництва
4.7.Будгенплан
4.7.1.Опис будгенплану
4.7.2.Визначення потреби в інвентарних будинках
4.7.3.Розрахунок площ складів
4.7.4.Розрахунок водопостачання
4.7.5.Розрахунок електрозабезпечення будівельного майданчика
4.7.6.Техніко-економічні показники будгенплану
Розділ 5. Економіка будівництва
5.1.Пояснювальна записка до кошторису
5.2.Договірна ціна
5.3.Зведений кошторисний розрахунок вартості будівництва
5.4.Об’єктний кошторис
5.5.Локальний кошторис
Розділ 6. Охорона праці
6.1.Організація та управління охороною праці на підприємстві
6.1.1.Організація служби охорони праці та її функції
6.1.2.Права та обов’язки керівника та працівника щодо охорони праці
6.1.3.Види інструктажів
6.1.4.Відповідальність роботодавця та працівника щодо порушення вимог з охорони праці
6.1.5.Соціальне страхування працівників
6.2.Виробнича санітарія
6.2.1.Санітарно-гігієнічні вимоги до умов праці
6.3.Безпека праці при виконанні основних видів робіт
6.4.Заходи з пожежної безпеки. Пожежна безпека будівельного майданчика
6.5.Безпека в надзвичайних ситуаціях
Література
1. Фасад А-С, 1-14, генплан М1:500, ситуаційна схема, умовні позначення, ТЕП, експлікація будівель та споруд
2. План на відм. 0.000, +4.200. Основні техніко-економічні показники по будівлі
3. План покрівлі. Розрізи А-А, Б-Б, В-В
4. ТЕП
5. Конструктивна схема монолітного ребристого перекриття 1-го поверху, специфікація арматури
6. Армування другорядної балки, епюра матеріалів, схема армування плити, розрахункові схеми, розрізи
7. Армування головної балки, сітки, вузли, розрізи.
8. Ферма Ф-1
9. Схема розміщення елементів пальових фундаментів, інженерно-геологічний розріз, розрізи, специфікація
10. Технологічна карта на влаштування монолітного перекриття
11. Будгенплан
12. Сітковий графік будівництва. Графік руху трудових ресурсів. ТЕП сіткового графіку
Об9;єм будівлі – 48350 м3.
Висотна відмітка будівлі відповідає висотним відмітками, передбачуваним на стадії ПП, і становить 17.8 м від планувальної позначки землі.
Вхід до будинку організований з проектованої площі з боку вулиці Поліська. З боку південно-східного фасаду організована тимчасова автостоянка на 29 автомашин, у тому числі 2 місця для автомашин маломобільних груп населення (МГН).
На відм. -3.900 м розташовуються технічні приміщення для обслуговування басейну (приміщення хімводоочищення), кімнати відпочинку персоналу з роздягальнями та душовими, раздягальні для відвідувачів, інвентарні приміщення.
На відм. -2.700 м розташовуються технічні приміщення для інженерних комунікацій басейну (венткамери, водомірний вузол, кімната чергового сантехніка, кімната чергового електрика, кімната зберігання хімреагентів, приміщення установки аварійного генератора).
На відм. -0.900 м розташовуються вестибюльна зона з холом, кімнатою охорони, гардеробом, диспетчерської, санвузлами, санвузлом для МГН, стійка рецепції і ліфт для МГН.
На відм. 0.000 розташовуються три чаші: одна розміром 20,6 х25 м і дві чаші, розміром 12,5 х 7,5 м, роздягальнями з душовими з розрахунком на всі чаші, приміщення для сушки купального приладдя, роздягальні і душові для МГН на 2 людини, роздягальні для тренерів та суддів з душовими, суддівська, зали «сухого» плавання і хореографії з інвентарними, приміщення чергової медсестри з вікнами на обхідні доріжки, лабораторія, кімнати зберігання прибирального інвентарю, інвентарні на обхідних доріжках.
На відм. +4.200 м розташовуються приміщення адміністрації, кафе на 50 посадочних місць, кабінет лікаря з кімнатою очікування, кіоск по продажу спортивного інвентарю.
На відм. +8.400 м розташовуються приміщення адміністрації, санвузли, технічне приміщення і кімната зберігання прибирального інвентарю.
На відм. +12.600 м розташовуються приточно-витяжна і витяжна венткамери, машинний і котельний зали, ГРЩ, технічне приміщення.
Фундаменти виконують з монолітного залізобетону і вони являють собою монолітні ростверки, на які передається навантаження від вище стоячих конструкцій і які, в свою чергу, передають навантаження на палі. Довжина паль прийнята виходячи з інженерно-геологічних умов майданчика будівництва і становить до 12 м. Глибина закладення фундаментів під цегляні стіни будівлі – 2,0 м.
Перекриття будівлі виконується з монолітного залізобетону, товщиною 70мм та збірної круглопустотних плит товщиною 220мм.
Прийнята огороджуюча конструкція – легкобетонні блоки. Товщина блоків – 300 мм, утеплювач – мінеральна вата – 140 мм, із внутрішньої сторони панель обштукатурена цементно-піщаним розчином товщиною 20 мм.
Дата добавления: 15.05.2024
|
2728. Курсовий проект - Виробнича експлуатація будівельних машин (Гравітаційний бетонозмішувач) | Компас
Вступ
1. Загальна характеристика технологічної лінії
2. Розрахунок характеристик
2.1. Розрахунок характеристики електродвигуна
2.2. Розрахунок силової характеристики машини
2.3. Розрахунок робочого середовища
2.4. Розрахунок техніко-економічних показників
3. Технологія виконання робіт машиною
Список використаної літератури
Специфікація
З силосів для цементу (1) за допомогою пневмотранспортної установка для цементу (2) на базі компресора БЦМ-01 з приводом від електродвигуна потужністю 22 кВт подається цемент в дозатор цементу ДЦ-500 (3). В свою чергу з баку для води (4) подається вода в дозатор води ДЖК-10М (5). Дозатори заповнювачів бетону ВДЕ-1500(С) (6) подають необхідку к-сть потрібних для конткретного бетону заповнювачів на стрічковий конвеєр (7), який приводить в дію електродвигун потужністю 7,5 кВт. З стрічкового конвеєра заповнювачі потрапляють у ковш ПС-1600К скіпового підйомника (8), який піднімає тельфер ТЛ-9А з приводом потужністю 5,5 кВт. Скіп вивантажує заповнювачі в витратний бункер ВДЕ-1500(С) (9), з якого і відбувається дозування компонентів бетонної суміші в бетонозмішувач (10), з якого готовий бетон шляхом перекидання барабана бетонозмішувача подається в роздатковий бункер ВДЗ-2400(С) (11), який обладнаний системою дозування.
Об9;єм готового замісу бетонної суміші, л 1000
Об9;єм по загрузці, л 1493
Крупність заповнювача, мм не більше 120
Частота обертання барабана, об/хв 20
Кут нахилу змішувального барабана, град.:
при перемішуванні: 14
при вивантаженні: 56
Потужність електродвигуна, кВт 37
Габаритні розміри бетонозмішувача, мм
довжина 2600
ширина 2500
висота 2460
Дата добавления: 16.05.2024
|
© Rundex 1.2 |
